Законопроект враховує ключові вимоги законодавства Європейського Союзу, які Україна зобов'язана виконувати відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, а також принципи Міжнародної асоціації органів страхового нагляду (IAIS). У разі прийняття закон буде введений з відстрочкою через два роки після його підписання Президентом України. Учасникам страхового ринку буде надано перехідний період на приведення своєї діяльності у відповідність до закону.

Ліцензування страховиків

Новий закон дозволить НБУ перейти від ліцензування окремих видів страхування до ліцензування за класами страхування, що відповідає міжнародній практиці. Страхова компанія, яка отримає ліцензію на страхування за класами страхування життя (life страхування), не зможе здійснювати ризикове non-life страхування, і навпаки, як це передбачено в чинній редакції Закону.

Новий закон передбачає можливість зміни обсягу ліцензії - додавати додаткові класи (ризики в межах класів) страхування до вже існуючих у страховика або поєднувати діяльність по вхідному перестрахуванню з прямим страхуванням. Також страховик може звузити обсяг власної ліцензії. Всього в межах life-страхування законом виділяється 5 видів страхування, non-life страхування - 18 класів.

Нові вимоги до входу страховика на страховий ринок

Законопроектом пропонується суттєво посилити стандарти ліцензування компаній, сформувати ефективну систему управління і забезпечити прозорість структур власності страхового ринку.

По-перше, страхові компанії повинні розкрити інформацію про всіх власників істотної участі та ключових учасників страхової компанії. Засновники і власники істотної участі зобов'язані мати бездоганну ділову репутацію, а також задовільний фінансовий та майновий стан.

Національний банк буде здійснювати обов'язкове узгодження власників істотної участі в страхових компаніях. Хоча процедура погодження набуття або збільшення істотної участі в страховику присутній і зараз, Закон вводить більш детальні підходи до їх оцінки.

По-друге, страховики при реєстрації будуть надавати плани діяльності на три роки. Національний банк виділятиме системоутворюючих страховиків, до яких будуть висуватися додаткові вимоги до ведення діяльності. Критерії будуть встановлюватися регулятором.

Також новий закон встановлює вимоги до ключових функцій і особам, відповідальним за такі функції, а також до системи корпоративного управління в страхових компаніях. Вимоги до корпоративного управління в страхових компаніях будуть диференційовані в залежності від віднесення компанії до категорії значущих. Топ-менеджмент повинен відповідати кваліфікаційним вимогам професійної придатності і ділової репутації.

Національний банк буде здійснювати узгодження призначення на посади керівників страхової компанії і осіб, відповідальних за ключові функції.

По-третє, закон встановлює диференційовані підходи до розміру статутного капіталу страховиків:

• 32 млн грн для страховиків non-life
• 48 млн грн для компаній зі страхування життя, страховиків відповідальності, кредитів, поручительства і по перестрахуванню

Регламентація вимог до виходу компаній зі страхового ринку

Законопроект встановлює дієвий механізм виведення страховика з ринку на заміну чинному непрацюючому порядку. Перш за все такий механізм спрямований на захист прав споживачів страхових послуг і забезпечення максимально можливого обсягу виконання страховою компанією своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами.

Відхід з ринку страховика може бути як добровільним, так і примусовим за рішенням регулятора. Добровільний відхід з ринку може статися через реорганізацію, ліквідацію, передачі страхового портфеля і виконання зобов'язань.

Законом визначено підстави для віднесення страхової компанії до категорії неплатоспроможних та підстави для примусового відкликання ліцензії. У цьому випадку вихід страховика з ринку відбувається виключно в примусовому порядку.

Також документ передбачає можливість введення тимчасової адміністрації в страхову компанію в разі віднесення її до категорії неплатоспроможних. Цей інструмент в першу чергу потрібен для швидкого і ефективного вжиття заходів щодо захисту інтересів клієнтів. Страховим компаніям буде надана можливість передачі портфеля договорів страхової компанії іншій компанії на ринку. Передача всіх або частини активів і зобов'язань страховика буде відбуватися тільки за згодою Національного банку.

Диференційований підхід до платоспроможності страховиків

Закон встановлює диференційований підхід до вимог до платоспроможності - Solvency I (спрощена) і Solvency II (базовий). Страховик повинен виконувати вимогу мінімального капіталу (Minimum Capital Requirements, MCR) і капіталу платоспроможності (Solvency Capital Requirements, SCR).

Мінімальний капітал (MCR) розраховується таким чином, щоб забезпечити покриття несподіваних збитків від ризиків, які приймає на себе страховик, протягом наступних 12 місяців з огляду на ймовірність їх настання. Вимоги до капіталу платоспроможності (SCR) розраховуються, виходячи з припущення про вищу ймовірність реалізації ризиків страховика, якщо порівняти з вимогами до MCR. Нові вимоги до капіталу будуть запроваджуватися поетапно.

Ризик-орієнтований підхід при регулюванні і нагляді за страховиками

Ключова мета ризик-орієнтованого пруденційного нагляду за фінансовими установами - оцінка поточної і майбутньої платоспроможності та виявлення наявних і потенційних ризиків для платоспроможності на ранніх етапах. Це дозволяє вчасно вжити відповідних заходів і не допустити виходу компанії з ринку без виконання зобов'язань перед страхувальниками.

Для цього в законопроекті передбачені різні варіанти наглядових дій Національного банку:

• коригувальні заходи
• заходи раннього втручання
• заходи впливу, які можуть застосовуватися на різних етапах і в різних випадках порушень страховиками вимог законодавства, зокрема з метою відновлення фінансового стану страховика.
• Регулювання діяльності страхових посередників

Важливим акцентом проекту закону є встановлення нових вимог до страхових посередників (брокерам і агентам). З огляду на, що страхові посередники є ключовою ланкою в комунікації між страховиком і споживачем, їх рівень професійної підготовки є визначальним для споживачів страхових послуг.

З метою підвищення захисту інтересів страхувальників і застрахованих осіб законопроектом встановлено окремі вимоги щодо вдосконалення регулювання діяльності страхових посередників, зокрема:

• вводиться процедура обов'язкової реєстрації страхових посередників в єдиному Реєстрі;
• встановлюються вимоги до навчання і підтримки належного рівня професійних знань і компетентності страхових посередників, контроль за бездоганною діловою репутацією і дотриманням стандартів ринкової поведінки, запобіганням будь-яких конфліктів інтересів;
• розширення переліку інформації, яку страхові посередники зобов'язані розкривати клієнтам до і в процесі укладання договору страхування;
• вводяться окремі поточні рахунки із спеціальним режимом до страхових посередників, які отримують страхові премії від клієнтів, для безпеки цих коштів та інше.
• Вимоги до договорів страхування та продажу страхових продуктів

Закон передбачає обов'язкове розкриття страховиком для споживача вичерпних відомостей про умови договору страхування і розмір страхової премії, коректну дату або період, коли премія підлягає сплаті, та наслідки, якщо вона оплачена з затримкою або взагалі не оплачена. Серед інших вимог також буде розкриття вартості страхового продукту, обов'язкове розкриття розміру комісії посереднику або брокеру, яка підлягатиме сплаті споживачем.